uve_flight: (Default)
Мені часто доводиться їздити дорогами області та бачити, як гинуть смерекові ліси. На початку 2000-х років все лише починалося. Наразі, за деякими даними, лише у Воловецькому районі вражено понад 50 відсотків лісу. Картина жахлива: серед ще живих масивів ялинника стирчать скелети ялин. Плями сухих смерек більшають. Раніше я дивувалася. Чому? У чому причина? 

Ось як це відбувається. Спочатку дерево жовтіє (так, смерека, що "осені не знає")! Потім обсипається хвоя, а за нею опадає кора. Через деякий час гинуть сусідні дерева. Якщо підняти шмат кори з ураженого дерева, побачиш з внутрішньої сторони, якою вона прилягає до стовбура, дивовижні письмена. Це сліди поліграфа пухнастого...
 
Ось як звуть ворога! 
 
А причина того, що сьогодні ліс сам не може боротися із шкідниками, криється у методах господарювання... імперії Габсбургів!
 
"У XIX ст. в Європі почався динамічний розвиток вугільної промисловості. Для зміцнення в шахтах склепінь штреків була потрібна велика кількість деревини. Місцем лісозаготівель стали Бескиди. За розпорядженням Габсбургів на вирубках почали висаджувати ялинки, що швидко ростуть. Таким чином у гірському масиві був створений монокультурний ліс, нестійкий до шкідників і хвороб. Ситуацію посилив наказ використовувати як посадковий матеріал непристосовані до кліматичних умов Бескидів їялини з дельти Дунаю." http://2000.net.ua/a/60102
 
Саме монокультурний, а не змішаний, як це було раніше, ліс, призводить до того, що він і гине.

uve_flight: (Default)
Хто і коли збудував замкову каплицю?

Почнемо з другого: КОЛИ?

У книзі В.Цигики «Санаторій« Карпати» під світлиню, частина якої вже демонструвалася, і на якій Береґвар ще представлений як дві окремі будівлі, зазначений 1908 рік. Саме з неї пізніше були надруковані кольорові поштові листівки. Це ж зображення, тільки кольорове, представлено в книзі А. Баранія "Мукачево очима наших бабусь и дідусів" (1913). Зауважимо: у 1908 році каплиці ще не було.

З кн. А. Бараній. "Мукачево очима наших бабусь і дідусів", ст.185

Нещодавно в мережі з'явилися світлини з Австрійського державного архіву, на яких на фоні замку зображені австрійські та угорські офіцери часів Першої світової війни. https://www.hroniky.com/news/view/19729-pokazaly-iak-soldaty-obzhyvaly-zamok-shenborniv-u-roky-pershoi-svitovoi-viiny
Достовірно відомо, що в той час у Береґварі був улаштований військовий шпиталь. Швидше за все, наведені знімки було зроблено у 1915 році. У цей час у Карпатах розгорнулися жорстокі бої. Можливо, знімки зробили пізніше, але ажніяк не раніше 1915 року. Оскільки вже видно замкову каплицю, маємо часовий інтервал: 1908 - 1915 рр.



Тепер – до першого: ХТО?

На цей час архітектор Отто Гізер давно помер (це сталося ще 1892 року). У 1903 році раптово помер граф Ервін. А у 1910 році не стало Г. Грегерсена. Теоретично можна припустити, що Г. Грегерсен ще встиг спроектувати каплицю. Як відомо, до самої смерті він зберігав бадьорість, рухливість, творчу активність і навіть особисто контролював будівельні об'єкти. І все це - у досить поважному віці (на момент смерті йому виповнилося 87 років). Але не виключено, що розробити проєкт перебудови міг зробити хтось з фахівців фірми «Грегерсен і сини» (відомо, що там у певний період працювали 14 архітекторів). Роботи в Береґварі, скоріш за все, і вела сімейна фірма «Грегерсен і сини».

Зіставлення старих світлин вказує на те, що будівництво велося двічі. Перший раз звели каплицю, з'єднавши дві споруди. Зауважимо, що після цього флігель зліва (для челяді?) ще залишався одноповерховим, з мансардою, кругла башта мала гладеньке конусне покриття. У правому крилі вхід до камінної зали також залишився під кашкетиком, балкон над ним – відсутній.



На світлинах 1915 року бачимо ніби усе те саме, без змін. Але варто придивитися до фото з офіцером верхи на коні. Позаду вершника видно, що флігель «підріс» на один поверх.



На інших зображеннях (після 1915 року) видно також, що він зрівнявся в двоповерховим лівим крилом замку. Змінилася кругла башта: вона теж стала трохи вищою, і дах на ній, замість гладенького конусу, перетворився на ребристий черепичний шатор. З 'явився балкон над входом до камінної зали. Змінився також видяд маленької дзвінниці над каплицею… І можна тільки здогадуватися, якого вигляду набув замок зсередини, під час останньої перебудови.



Замовником робіт став граф Фрідріх Карл, старший син графа Ервіна. І спонукало його до цього НЕ ТІЛЬКИ бажання оновити старий замок.
uve_flight: (Default)
Якщо уважно придивитися до тієї частини замку, де внизу під каплицею знаходиться вхід, важко позбутися враження, що архітектор, хто б він не був, або припустився помилки в розрахунках, або був дуже обмежений у можливостях. Він просто «схибив», адже один зі скатів даху (зліва) майже перекриває вітражне вікно у його нижній частині. Є проблема з розташуванням інших вікон. Вони ніби «задвинуті» у внутрішній кут і майже торкаються суміжної стіни… Здається, що каплиці якось затісно між стінами сусідніх споруд.



Уважний розгляд архітектурних деталей Береґвару надає інші докази того, що «замок» будували і перебудовували в різний час, та ніяк не відразу. Придивімося пильніше до зовнішнього оздоблення вікон. Вони усі мають вертикальні фаски з фігурними виступами у нижній чверті. Це – елемент зовнішнього декору. Всередині будівлі він відсутній, за винятком кількох вікон, що опинилися у межах башти з каплицею. На її першому поверсі, у невеличкому холі, ліворуч від входу, вікна й назовні, й усередині оздоблені подібними фасками. Невеличке вікно праворуч, призначення якого не зрозуміле у холі, також має фаски. Між іншим, кам’яний карниз, що оперезує будівлю під вікнами назовні, плавно, крізь стіну, проникає у середину приміщення... Усе стає логічним, коли уявімо собі дві будівлі, що стояли колись поруч одна одної на невеликій відстані і мали окремі входи. Годі казати, що арочні отвори всередині маленького холу не мають ніякого іншого призначення, окрім підтримки другого поверху будівлі, де розташована каплиця...






Тож, насправді, немає ніякої похибки в розрахунках. КАПЛИЦЯ БУЛА ВІДСУТНЯ У ПОЧАТКОВОМУ ПРОЄКТі, який, ймовірно, розробив Отто Гізер! І доказом цього є старе зображення, на якому можна побачити не одну, а дві окремі споруди – меншу й більшу, і стоять вони на невеликій відстані одна від одної! Окремо!



Каплиця була вбудована між цими спорудами через приблизно два десятки років, можливо, трохи більше. Тому-то будівничі виходили з тих умов, які склалися: занадто малою видалась відстань між будівлями.

Але хто і коли проектував каплицю? Хто будував?

Profile

uve_flight: (Default)
uve_flight_via_viktoria

May 2025

S M T W T F S
    12 3
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Mar. 18th, 2026 08:03 pm
Powered by Dreamwidth Studios