Нотатки на долонях

Хто і коли збудував замкову каплицю?

Почнемо з другого: КОЛИ?

У книзі В.Цигики «Санаторій« Карпати» під світлиню, частина якої вже демонструвалася, і на якій Береґвар ще представлений як дві окремі будівлі, зазначений 1908 рік. Саме з неї пізніше були надруковані кольорові поштові листівки. Це ж зображення, тільки кольорове, представлено в книзі А. Баранія "Мукачево очима наших бабусь и дідусів" (1913). Зауважимо: у 1908 році каплиці ще не було.



Нещодавно в мережі з'явилися світлини з Австрійського державного архіву, на яких на фоні замку зображені австрійські та угорські офіцери часів Першої світової війни. https://www.hroniky.com/news/view/19729-pokazaly-iak-soldaty-obzhyvaly-zamok-shenborniv-u-roky-pershoi-svitovoi-viiny
Достовірно відомо, що в той час у Береґварі був улаштований військовий шпиталь. Швидше за все, наведені знімки було зроблено у 1915 році. У цей час у Карпатах розгорнулися жорстокі бої. Можливо, знімки зробили пізніше, але ажніяк не раніше 1915 року. Оскільки вже видно замкову каплицю, маємо часовий інтервал: 1908 - 1915 рр.



Тепер – до першого: ХТО?

На цей час архітектор Отто Гізер давно помер (це сталося ще 1892 року). У 1903 році раптово помер граф Ервін. А у 1910 році не стало Г. Грегерсена. Теоретично можна припустити, що Г. Грегерсен ще встиг спроектувати каплицю. Як відомо, до самої смерті він зберігав бадьорість, рухливість, творчу активність і навіть особисто контролював будівельні об'єкти. І все це - у досить поважному віці (на момент смерті йому виповнилося 87 років). Але не виключено, що розробити проєкт перебудови міг зробити хтось з фахівців фірми «Грегерсен і сини» (відомо, що там у певний період працювали 14 архітекторів). Роботи в Береґварі, скоріш за все, і вела сімейна фірма «Грегерсен і сини».

Зіставлення старих світлин вказує на те, що будівництво велося двічі. Перший раз звели каплицю, з'єднавши дві споруди. Зауважимо, що після цього флігель зліва (для челяді?) ще залишався одноповерховим, з мансардою, кругла башта мала гладеньке конусне покриття. У правому крилі вхід до камінної зали також залишився під кашкетиком, балкон над ним – відсутній.



На світлинах 1915 року бачимо ніби усе те саме, без змін. Але варто придивитися до фото з офіцером верхи на коні. Позаду вершника видно, що флігель «підріс» на один поверх.



На інших зображеннях (після 1915 року) видно також, що він зрівнявся в двоповерховим лівим крилом замку. Змінилася кругла башта: вона теж стала трохи вищою, і дах на ній, замість гладенького конусу, перетворився на ребристий черепичний шатор. З 'явився балкон над входом до камінної зали. Змінився також видяд маленької дзвінниці над каплицею… І можна тільки здогадуватися, якого вигляду набув замок зсередини, під час останньої перебудови.



Замовником робіт став граф Фрідріх Карл, старший син графа Ервіна. І спонукало його до цього НЕ ТІЛЬКИ бажання оновити старий замок.